Міністерство освіти України Національний університет “Львівська політехніка” Інститут післядипломної освіти Кафедра “Електропостачання промислових підприємств міст та сільського господарства”
КУРСОВА РОБОТА «Електронні пристрої електроустановок » з дисципліни : „Промислова електроніка ” Львів-2006 Розрахункова частина 1.1. Вихідні дані: смуга пропускання підсилювачіа 14-28000Гц, тип транзистора (н-навчальний ) КТн-623А,максимальна допустима напруга база-емітер ,Uдоп=1.3В,максимальний допустимий струм бази Iбдоп=13мА, максимальна допустима напруга колектор-емітер Uкедоп=72В,максимальний допустимий струм колектора Ікдоп=2300мА,максимальна допустима потужність розсіювана колектором Ркдоп=41Вт 1.2.Короткі теоретичні відомості. Класифікація підсилювачів може бути вироблена по декількох ознаках: за характером підсилюваних сигналів (підсилювачі гармонійних сигналів, імпульсні підсилювачі і тощо.), по роду підсилювальних елементів (транзисторні, лампові), за призначенням, числу каскадів, роду електроживлення і іншим показникам. Проте однією з найістотніших класифікаційних ознак є діапазон частот електричних сигналів, в межах якого даний підсилювач може задовільно працювати. Характерною особливістю сучасних електронних підсилювачів є виняткове різноманіття схем, по яких вони можуть бути побудовані. Проте серед цього різноманіття можна виділити найтиповіші схеми, що містять елементи і ланцюги, які найчастіше зустрічаються в підсилювальних пристроях незалежно від їх функціонального призначення. До числа таких типових підсилювальних схем слід віднести каскади підсилювачів низької частоти. Тому вивчення підсилювальних пристроїв доцільно почати саме з розгляду схем УНЧ, з'ясування принципів їх побудови, призначення окремих елементів і порядку їх розрахунку. Сучасні УНЧ виконуються переважно на біполярних і польових транзисторах в дискретному або інтегральному виконанні, причому підсилювачі в мікровиконанні відрізняються від своїх дискретних аналогів, головним чином, конструктивно-технологічними особливостями, схемні ж побудови принципових відмінностей не мають. Вхідний сигнал поступає на базу і змінює її потенціал відносно заземленого емітера. Це веде до зміни струму бази, а відповідно, і до зміни струму колектора і напруги на навантажувальному опорі Rк. Роздільний конденсатор Ср1 служить для запобігання протіканню постійної складової струму бази через джерело вхідного сигналу. З допомогою конденсатора Ср2 на вихід каскаду подається змінна складова напруги Uке, яка змінюється за законом вхідного сигналу, але значно перевищує його по величині. Важливу роль відіграють резистори Rб1і Rб2 в колі бази, які забезпечують вибір робочої точки на характеристиках транзистора і визначає режим роботи каскаду за постійним струмом.
Рис. 1. Схема підсилювача низької частоти Деякі нaстaнови щодо розрахунку пілсплювача Виписуємо вихідні дані з таблиці І, Креслимо схему каскаду підсилювача. Керуючись заданими параметрами транзистора, будуємо його вхідні та вихідні статичні характеристики в іменованих одиницях для свого варіанту завдання (див. рис 2, рис.З). Будуємо криву обмеження максимальної допустимої потужності Рк, шо виділяється наколекторі: Ік = f(Uке)=Ркдоп/Uке Ік =41/36=1,148А Вона має вигляд гіперболи і повинна бути зображена на вихідних характеристиках . Крок зміни бази ∆Іб рівне виразу: ∆Іб=0,5Ібдоп-Ібмін/8 ∆Іб=(0,5*13-1,62)/8=0,61мА Згідно розрахунків крива обмеження допустимої потужності знаходиться за межами вихідних характеристик. 5. На вихідних статичних характеристиках будуємо навантажувальну пряму виходячи з того, що транзистор повинен працювати при максимально можливих напрузі та струмові колектора, але, при цьому, навантажувальна пряма не повинна перетинати криву обмеження потужності. Навантажувальну пряму будуємо за двома точками: - точка перетину з віссюUке (при Iк=0) дає нам ЕРС джерела живлення: приймають Ек≤0,5Uкедоп. - точка перетину з віссю Ік. (приUке=0...